Вигляд:
Дрібне темне листя з великим вмістом золотих тіпсів.
Детальніше:
Культивація чорного чаю на Цейлоні, як явище. як не дивно, виникла у результаті невдалих спроб… вирощувати там щось інше. Спочатку, у 16-му столітті, красивий тропічний острів потрапив у руки португальських завойовників. Недарма, напевно, найвідоміший португальський десерт - паштель-де-ната - має у складі корицю, бо
тільки-но португальці освоїли острів, одразу вирішили вирощувати на Шрі-Ланці саме її На той момент кориця була досить “трендовим” товаром, на якому пристойно заробляли. Однак, бізнес португальців вже у 17-му столітті відійшов голандцям - разом з мальовничим Цейлоном, а ще пізніше - дістався Британській імперії. Однак, поки коричні плантації і острів завойовували все нові європейці, попит на корицю впав, і останні “володарі” - британці,- справедливо вирішили змінити бізнесовий курс. Вони дослідили світовий ринок і попит, і висадили на Шрі-Ланці каву. І хоча до кавʼярень третьої хвилі було ще далеко, цейлонська кава користувалася шаленим успіхом в Європі; сучасники описували її як дуже смачну та якісну. На жаль, кава сподобалася не лише британським аристократам, а й місцевим шкідникам, які зовсім не зауважували на чиїсь там бізнес-проєкти. Шкідники каву знищили повністю, тож, розгнівані британські колонізатори мали серйозний намір посадити на Цейлоні щось таке, що комахам було б не до смаку, але смакувало би аристократії. І вони висадили його величність чай. Не зовсім чесно добутий в Китаї, на Шрі-Ланці чай буквально “розквітнув”, і став набагато більш прибутковою справою, аніж кава. В ті часи цейлонський чорний чай був еталоном якості - міцний, характерний, яскраво-червоний, терпкий,- він і сьогодні є взірцевим. Принаймні, Золоті тіпси Цейлону, сад Mulatiyana, які ви знайдете у крамницях TEAHOUSE, та у нашому інтернет-магазині.
