Перед вами автентичний японський кусю - чайник для заварювання пречудових чаїв. Однак, нам здається, що віє від нього нашою, рідною, українською душею. Можливо через те, що його дизайн ну дуже нагадує свіжий хлібчик - щойно з печі, з одним зарумʼяненим боком. Так і уявляємо, як ви заварюєте в ньому ароматний чай десь у затишній сільській хатинці із вишитою скатертиною на столі, або з видом на карпатську полонину. І хоч це - чайник з Японії, ба більше - з міста Токонаме, де з 12 століття добувають та оброблять унікальну місцеву глину, він чудово підійде для заварювання чаїв з різних регіонів світу. Наприклад, для Тун Му Гуань Сяо Джун №018 з його вираженим хлібним ароматом, або для міцних гірських улунів, чий колір та смак чудово пасуватимуть до дизайну цього кусю.
Обʼєм кусю гостинний та доброзичливий - цілих 450 мл, що дозволить вам чаювати у компанії рідних або друзів. Всередині чайника є “вбудоване” незʼємне ситечко, що фільтруватиме ваш напій від дрібних листочків та частинок чаю. Щоби мити його було легко, бажано заварювати у цьому кусю лише крупнолистовий чай.
- Кусю не можна мити у посудомийній машині, а також вручну з використанням побутової хімії. Щоб очистити чайник після викорситання, ополосніть його теплою водою та просушіть природнім шляхом.
- Чайник має всередині незʼємне сито; порушення прилягання сита до стінок кусю може призвести до неналежної фільтрації чаю, і потраплянню чаїнок та дрібних часток у ваш напій.
- Заварний чайник не є вогнетривким, тож, будь ласка, не ставте його на відкритий вогонь, та не використовуйте для нагріву води.
- Бажано використовувати один кусю для заварювання одного виду чаю (або червоного, або зеленого тощо), щоб уникнути змішування чайних ефірних олій.
Вироби з такої цінної глини не можна мити у посудомийній машині, а також з використанням побутової хімії - глина активно вбирає всі запахи та смаки, у тому числі - віддушки миючих засобів.
Історія японської кераміки надзвичайно довга - можна впевнено нарахувати щонайменше 12 000 років майстерності. Кожен ремісничий регіон Японії має не лише теруарні особливості, що впливають на хімічний (а отже і якісний) склад глини, а й особливості обробки. У місті Токонаме активна робота з унікальною місцевою глиною почалася у 12 столітті - тоді гончарне ремесло займалося виробництвом глиняних трубок, і лише згодом - чайного посуду.
